Дитячий клуб SMART KIDS – розвиваємо з любов’ю

Підготовка дитини до змагань. Пам'ятка для батьків від психолога

01 02 2019

Підготовка дитини до змагань. Пам'ятка для батьків від психолога

[[ hitcount ]]

194

Підготовка до змагань – це завжди хвилювання для спортсменів, їхніх батьків і тренерів; це оцінка своїх можливостей, постановка цілей, відпрацювання умінь і навичок.

Спортивний психолог створила рекомендації для батьків у вигляді пам’ятки, адже саме від батьків найчастіше залежить емоційний стан юного спортсмена.

ДЛЯ ПОЧАТКУ ПРО ВАЖЛИВІ МОМЕНТИ


1. Будь-яке змагання для дитини-спортсмена – це стрес.

Часом дуже сильний стрес. Це випробування, яке Ваша дитина постійно проходить на змаганнях. Якщо дитина, на ваш погляд, «не переймається через невдачі» – не вірте зовнішній оболонці спортсмена. Насправді він переживає, часом боїться і засмучується через поразки.

У кожної дитини-спортсмена свій поріг стресостійкості і, якщо один одразу плаче, впадає у відчай, то інший може не показувати емоцій, але всередині переживати і гризти себе, що не полегшує, а часом ускладнює стан після програшу.

2. Ваша дитина – не «заводне ведмежа».

Вона не може бути в ідеальній 100% формі і фізично, і психологічно. Навіть якщо вона «все знає» і «все робила на тренуваннях», і «вона сильніша за суперника (ів)» – на змаганні може статися все що завгодно.

Ваша дитина-спортсмен ще тільки вчиться долати стрес, вчиться бути сильною і зосередженою в ситуації стресу, не зважаючи ні на що. Тому ваші закиди після невдалого старту, а часом крики або фізичне покарання – не несуть користі, а швидше – ще більше заганяють вашу дитину у зневіру, що ніяк не покращує самооцінку і впевненість в собі.

3. Є поняття – «психологічне зараження».

Вимагаючи від своєї дитини впевненості, наполегливості, ідеального самовладання і т.д., важливо пам'ятати, що ми, дорослі, – головний приклад для дітей. Якщо перед змаганням і під час нього ви перебуваєте в надто збудженому, нервовому стані, дозволяєте собі кричати, зриватися, використовувати ненормативну лексику, кидати предмети і т.д. – не вимагайте зібраності і впевненості від своїх дітей. Вони все бачать і чують – вмикається психологічне зараження. І замість впевненості і бажання перемогти, вмикається невпевненість і страх програти, щоб, у тому числі, не засмутити вас.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ


1. Допомагаючи у підготовці до змагання – дайте дитині зрозуміти, що ви любите і любитимете її, не зважаючи на результат. Що вірите в її сили та можливості. Скажіть, що завжди будете на зв'язку, підтримаєте, будете молитися за неї ....


Найсильніші речі: МОЛИТВА матері і ВІРА батька – пам'ятайте це.


Не варто в жодному разі згадувати минулі поразки або помилки, порівнювати з іншими не на користь вашої дитини.

Відпускаючи свою дитину на змагання – обійміть її, поцілуйте, поплескайте по плечу, потисніть руку і... благословіть.

Ніяких наставлянь і моралей! Це завдання тренера – навчати і наставляти в цій справі.

2. Якщо ви поруч на змаганнях і навіть, якщо ви залишилися вдома – зберігайте спокій і самоконтроль. Вчіться цьому разом зі своєю дитиною. Вона все бачить: як мама або тато хапається за голову на трибуні, як під час змагання «кажуть нехороші слова, лаються» (діти читають по губах). Вони чують ваш голос під час розмови по телефону і вловлюють нотки зневіри.

Ваше завдання – бути опорою, захистом, подушкою безпеки. Тоді і ваша дитина буде відчувати себе по-іншому і результат буде іншим.

Якщо не можете контролювати себе – краще нехай в ці дні з вашим спортсменом буде на зв'язку більш «стриманий» дорослий.

3. Після змагання – зустріньте дитину з посмішкою, по-доброму, не дивлячись на результат. Якщо ваша дитина перемогла – тут простіше, всі радіють і щасливі. А якщо програла? А якщо програла слабшому супернику або допустила дурну помилку? Яка ваша реакція зазвичай?

  • Обійміть, подякуйте за мужність.
  • Дозвольте дитині «перехворіти невдачу», пережити поразку. Кожній дитині-спортсмену потрібен свій час. Хтось виходить із стресового стану за півгодини-годину (як правило сангвініки), інші можуть «перетравлювати» і день, і два, і тиждень (меланхоліки, флегматики).
  • Дозвольте дитині побути на самоті (якщо вона хоче) або побудьте разом, але в жодному разі не розбирайте помилки, якщо вона сама про це не захоче говорити.
  • Якщо хочете, щоб ваша дитина зберегла віру в себе – підтримайте її, переведіть увагу на щось інше, порадуйте чимось.
  • І коли ваша дитина вже «охолоне», зможе обговорювати – тільки тоді проговоріть: що б вона хотіла підсилити в собі до наступних змагань, над чим варто попрацювати, поставити разом з тренером 2-3 основні завдання.
  • Під час розмови ВАМ ВАЖЛИВО відзначити ті плюси, які дитина змогла показати, навіть якщо з плюсів буде 1-2, наприклад: впевнено і рівно стояла на тумбі перед запливом або впевнено вийшла на килим, добре застосувала якусь техніку. Неважливо. Головне, щоб на тлі всіх мінусів – ОБОВ'ЯЗКОВО були плюси.
  • Повірте, жоден спортсмен не робить помилки СПЕЦІАЛЬНО, під час стресу у психіці юного спортсмена може відбуватися все що завгодно і у цьому стані деякі знання і вміння можуть не спрацьовувати на повну силу.

Ваша дитина тільки вчиться стресостійкості. Вчиться перемагати і вчиться програвати.